- розсуд
- [ро/зсуд]
-ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розсуд
Смотреть что такое "розсуд" в других словарях:
розсуд — у, ч. 1) Рішення, висновок. •• На свій (вла/сний, твій і т. ін.) ро/зсуд згідно зі своїм (власним, твоїм і т. ін.) рішенням, розумінням чого небудь. 2) Розмірковування, роздум. 3) Те саме, що розум 1), 2). 4) Суд … Український тлумачний словник
розсуд — 1 іменник чоловічого роду дія від: розсудити; розум розсуд 2 іменник чоловічого роду роздум … Орфографічний словник української мови
баченъє — розсуд, погляд … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Рассудов — Село Рассудов укр. Розсудів Страна УкраинаУкраина … Википедия
порядкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Займатися господарством, давати лад чому небудь, виконуючи різні хатні роботи. || Поратися коло чого небудь. || Прибирати, робити порядок де небудь. 2) По своєму розпоряджатися, хазяйнувати де небудь, робити щось на власний… … Український тлумачний словник
розпоряджатися — а/юся, а/єшся, недок., розпоряди/тися, джу/ся, ди/шся, док. 1) Давати розпорядження, наказ. || тільки недок. Поводити себе як хазяїн, командир; хазяйнувати, командувати. 2) Володіти чим небудь, мати у своєму розпорядженні щось. 3) Діяти по… … Український тлумачний словник
свавільний — а, е. 1) Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний. || Власт. такій людині. || Який виражає свавілля. || Здійснюваний без дозволу, на власний розсуд, без достатніх підстав. || Який розвивається, відбувається… … Український тлумачний словник
Иоанн IV Васильевич Грозный — — царь и великий князь всея Руси, старший сын великого князя Василия ??? Иоанновича и второй супруги его Елены Васильевны, урожденной княжны Глинской, род. 25 августа 1530 г., вступил на великокняжеский престол 4 декабря 1533 г., венчан на… … Большая биографическая энциклопедия
вертіти — рчу/, рти/ш, недок., перех. і неперех. 1) Рухати, повертати в різні боки. || Обертати навколо осі; крутити. 2) перен., розм. Верховодити, розпоряджатися на свій розсуд. 3) Свердлити, робити свердлом заглибини, отвори. 4) перен., діал. Бентежити,… … Український тлумачний словник
воля — і, ж. 1) тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. || Прагнення досягти своєї мети; рішучість. 2) Бажання, хотіння. || Вимога, наказ. ••… … Український тлумачний словник
